АМФ Розовый
Йоу, ребятки! Вот вам история крутого наркоманчика, который скипнул сбежал из дебильного не самого лучшего военного училища.
Военное училище, чуваки! Тут с понятиями типичного школоло я познакомился не по-детски. Зря я согласился на эту затею, так как меня жутко подводили нервы. Учеба, тренировки, крыша полетела. И вот однажды мой кринж на грани взрыва, и я чувствую, что Кайф, мой спидик, был бы очень неплохим успокаивающим средством. Ищу я таких дел больших нашего штриха, и никак не мог найти, где взять эту замечательную плюху для души. Полный шмаль!
Однажды, во время обеденной перерыва, подходит ко мне какой-то новенький штрих нахал и спрашивает, не знаю ли я, где можно достать спидик. У меня глаза блеснули, я прямо чувствовал, что дело идет к закладке. Договорились мы встретиться вечером после занятий. И тут меня осенило – чувак может знать, где еще можно раздобыть какие-то закладки. Потому что, знаете ли, у школьников широкие связи, они ведь всё вдоль и поперек пропускают.
Жду я его у стадиона. Нервишки на пределе, я как будто на иголках сидел. И вот, наконец, я замечаю его – дрянной, шмара идет ко мне. «Ну че, приятель, ты скипнул?» – так он открыл разговор. Я сделал вид, что знаю, о чем идет речь, и заводлю диалог. «Ты знаешь, чувак, где еще можно закладки раздобыть?» – с украдкой спрашиваю. Он моргнул глазами, понял, что дело касается нашего штриха. «Ну, смотри, у меня есть хороший штрих, плюха хорошая – согласен скинуть тебе пару штук, но сам платить придется», – говорит он.
Я подумал, что такой шанс не следует упускать, и согласился на его условия. Через пару дней мы встретились на привычном месте, и он, помахивая парой маленьких пакетиков, передал мне то, о чем я так долго мечтал. Мой первый опыт с закладками был супер, чуваки! Я шмальнул пару глотков, и как только это действие в меня ударило, я почувствовал себя на седьмом небе от кайфа. Все проблемы улетучились, и я чувствовал себя царем мира.
Но все дело в том, что я был уже достаточно опять шарлатанил штрих и учебы я не вел, я ведь предпочел избегать любых занятий, чтоб себе штрих подготовить. Меж тем, я стал окружаться такими же «зависачами» из школы, которые чувствовали себя крутыми, покуривая гашиш. Но одного раза нам не хватило шприцов, и мы решили их попросить у дилера, не самого добродушного чувака. Когда мы попросили у него помощи, он обрадовался, возможно, кто-то из нас стал бы его постоянным клиентом. А грязный шприц – самостоятельной закладкой являлся для него отличной возможностью сделать на нас денежный штрих.
| Наши шаги были просчитаны, и мы уже направлялись к дилеру. Однако, нас поджидало неприятное сюрприз, а точнее, засада. Зачем было мне послушать новенького штриха, который предложил такого пацана, я тогда и не понял. Вместо того чтобы сразу уйти, я неожиданно смело направился в его квартиру – ведь он обещал предложить нам свои замечательные закладки. | Зайдя в квартиру, я просто раскрыл рот от ужаса – вся комната была уставлена фотографиями наших школьных мероприятий. Оказывается, чувак был фотографом и решил создать свою школьные штрихи галерею в своей комнатке. Я чуть не кинулся в штаны от стыда за себя и своих друзей. Я чувствовал, как кринж захлестнул меня… | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Все мои сомнения и страхи смешались в одно огромное чувство стыда. Но в том же мгновении я понял, что нам нужно как-то выбраться отсюда. Вся ситуация была на грани катастрофы, и я решил, что сейчас не самое время для чуваков, чтобы меня видели в столь нелепой ситуации. Я достал последние деньги, которые остались у меня, разделся на них догола – моя последняя надежда на спасение.
Я проскользнул между ног дилера, подхватил свою одежду и выбежал из квартиры. Бежал я, будто за мной гнались быки. Пробежав несколько кварталов, я понял, что долгожданная свобода – вот она реальность. Так закончилась моя история о попытке сбежать из военного училища и незабываемых приключениях с закладками и штрихами. Надеюсь, что мой рассказ натолкнет вас на мысль, что лучше однажды посмеяться над своими безответственными поступками, чем жалеть о них всю жизнь. Stay safe, ребята!Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу? Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь. Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів. А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах. На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном. "Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!" Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами. Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями. Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу? Почем сейчас Амфетамин Лыткарино:
ПОХОЖЕЕ... |
